Статистика
Користувачі : 3
Зміст : 1245
Посилання : 8
Переглянути хіти змісту : 1154215
Znama.jpg
Лічильник
Яндекс.Метрика
Rambler's Top100
Home ► ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Проекти

Панченко Настя, 10 кл.

Ти приходиш до мене щоночі,
в ту хвилину, коли я сплю.
Заглядаєш в сумні мої очі
і шепочеш: "Не плач,я люблю." 
Ти жагуче мене обіймаєш,
в тих обіймах я млію ввісні.
Поцілунками душу виймаєш,
вириваєш ти серце мені.
Відкриваю заплакані очі,
навкруги порожнеча німа.
І у тиші таємної ночі
мого щастя знову нема.
Тільки сум і більше нічого,
твоя постать зникла у снах.
Та не забуду я ніколи
тієї ніжності в очах.
Тих поцілунків,голос тихий,
коли за руку разом йшли.  
Коли ти обіймав так міцно,
казав,що я потрібна лиш тобі.
І знову ніч і знову тяжко,
у мене сльози на очах.
Чому на серці стало важко,
коли з'явився в моїх снах?
Чому не можу я забути
чарівну усмішку твою?
Душею поруч хочу бути,
як в мріях,так і на яву.
Але і зараз ти зникаєш,
залишся,милий,я прошу!

Останнє оновлення (Середа, 21 квітня 2010 11:14)

 

Цвященко О. 10 кл.

  «Тричі мені являлася любов...»  (автобіографізм збірки Івана)

Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зиґмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку «Зів'яле листя»? Сам поет скаже про це у вірші «Тричі мені являлася любов...». В нього було три кохання, три жінки: «Одна несміла, як лілея біла...», «Явилась друга — гордая княгиня...», «Явилась третя... — і очам приємно...». Та чи три це жінки або, може, одна, кохання до якої поет проніс крізь усе життя? Припустимо, що «лілеєю» була Ольга Рошкевич, бо для Франка вона «була першою жінкою, яку він глибоко покохав і їй присвятив багато своїх поезій». Нещастя їхнього кохання полягало в тому, що батько Ольги Михайло Рошкевич спочатку погоджувався на одруження Ольги з Іваном, але після арешту Франка він заборонив дочці мати будь-які зв'язки з арештантом. Ольга мала сильний характер і не хотіла розривати відносини з Франком, проте обставини вимагали того, щоб вона одружилася з Володимиром Озаркевичем — братом майбутньої письменниці Наталії Кобринської. «Володимир теж кохав одну дівчину, але мотиви «родинної політики» розбили це кохання і довели до подружжя Володимира з Ольгою... Проте життя для обох було великою життєвою трагедією», — писав сучасник Франка. В 1880 році Франка заарештували в друге і Ольга винить себе в цьому, бо, якби він не приїхав до неї, можливо, все було б інакше. Після арешту Ольга і Франко зустрічалися, але вони поступово починають віддалятися одне від одного. Ольгу засмоктує болото щоденщини, вона відходить від активного громадянського і літературного життя і у 1898 році Франко написав А. Ю. Кримському: «Наша любов тяглася 10 літ». Тобто з 1874 р. по 1884 р.

Останнє оновлення (Середа, 21 квітня 2010 11:38)

 

Єфімчук В., Войтко C. - 10 кл.

Кохання...
Що воно таке, як його відрізнити від інших людських почуттів?
Моє розуміння сутності кохання таке:
я вірю, що кохання - це дарунок небес.
Я вірю, що кохання - це один раз, і на все життя.
Це те, що не минає з роками, незалежно від обставин, відстані.
Я чітко знав, що кохання неможливо сплутати з пристрастю,
захопленням, що це почуття, яке приходить, і вже нікуди не йде.
Я вирішив дослідити кохання в житті великих людей. На цю посаду я вибрав Івана Франка. До нього кохання являлося тричі.
"Зiв'яле листя", - так говорить М. Мочульський про лiричну збiрку Франка, i згадує слова Платона про людськi душï: що Бог розкидав ïх половинки по всьому
свiту, i цi половинки шукають одна одну пiд чарiвну мелодiю скрипки. Коли
роз'єднанi половинки зустрiчаються, скрипка змовкає, але коли вони не можуть знову
об'єднатися, зустрiвшись, тодi починають лунати сумнi журливi мелодiï.
Це сталося i з Франком: нещасливе кохання видобуло з його душi трагiчнi вiршi
збiрки "Зiв'яле листя". Тричi вiн кохав, i тричi не знаходив вiдповiдi й
розумiння. "Тричi менi являлася любов", - пише поет.
"Одна несмiла, як лiлея бiла", - пише поет, згадуючи Ольгу Рашкевич.

Останнє оновлення (Середа, 21 квітня 2010 10:26)

 

Радченко Віка 9-А кл.


«Оспівана Сміла»
(присвячено рідному місту)
(Перед входом до зали – виставка книг про Смілу, яку оглядають гості.
На мультимедійному екрані транслюється електронна презентація з відео-фрагментами про місто Смілу.
По закінченню під звуки фанфар з’являються ведучі.)
 
Ведуча: Добрий день! Чудова ця фраза!
Вона нас єднає з вами відразу.
Після дня трудового, цілком, до речі,
Щоб був у нас дійсно чудовий вечір,
Упоравшись з ділом, хіба не варто,
Зустрітися з піснею, сміхом та жартом!

Останнє оновлення (Середа, 05 травня 2010 15:15)

 

Катя Кононова 8-Б клас

Рідна Сміло моя
 
Рідне місто моє,
Із далеких доріг
Радо нас на зорі зустрічає.
Промінь сонця теплом
Із високих небес
Душу й серце мені зігріває.
Я люблю милуватись красою Землі,
Яка Смілою лагідно зветься,
 
 
 
Народилася тут і пишаюся цим,
Добре й затишно нам тут живеться.
Милі серцю моєму й квітучі сади,
І будинки, і люди сміливі,
Ти у серці моїм, я пишаюся цим,
Рідна, щира, лагідна, Сміло!!!

Останнє оновлення (Середа, 05 травня 2010 15:16)

 
Більше статтей...

Останні новини

Найбільш переглянуті

Форма входу



Який предмет вам більше подобається?