Статистика
Користувачі : 3
Зміст : 1221
Посилання : 8
Переглянути хіти змісту : 1144403
Gerb.jpg
Лічильник
Яндекс.Метрика
Rambler's Top100
HomeСвіт навколо мене - це ...Хавренок Л.С. ► Весільні обряди Черкащини

Весільні обряди Черкащини

З історії весільних обрядів
 thumbDSC_2948
 
З давніх-давен в нашому селі найцікавішим обрядом було весілля. Без благословення батьків молоді не могли одружитися. Та й рідко було, щоб батьки виконували волю дітей, які закохувалися. В основному вони знаходили наречену чи нареченого та засилали старостів. Старостів було двоє. Зайшовши в хату до нареченої, молодець мовчав, а старости говорили різні небилиці, аж поки переходили до основного: питалися, чи піде дівчина заміж за їхнього молодця. 
Дівчина весь час мовчала і колупала піч. А вже як її питали, чи піде вона заміж, тоді вона кивала на згоду. Якщо хлопець їй не подобався, вносила на тарілці гарбуза. За таких обставин старости й наречений хапали свої шапки і тікали з хати. 
Якщо ж хлопець був по нраву, вона виносила хустку і давала її женихові, а старостів пов’язувала рушниками. 
А вже через тиждень до батьків нареченої приходили батьки нареченого і домовлялися, коли справляти весілля. Весілля справляли восени чи взимку під час зимних м’ясниць (в піст весілля не справляли). Визначивши неділю для весілля, мати нареченої починала переглядати й готувати придане для неї. До моменту заручин, воно в основному було вже готове. Адже придане зазвичай починали готувати, тільки дівчина починає підростати. Тим не менше перевіряли: може, ще щось забули, недогледіли. Якщо батьки заможні, до приданого вкладали подушки, рушники, килими, рядна і одяг для нареченої. Батько дбає аби дочці дати корову, коня, землі. Якщо родина бідна, то й посаг (придане) бідніший.  
Весілля - велична народна опера
 

У ньому завжди були й жіночі хори (дружок, світилок, свах), у деяких місцевостях - один парубоцький. У хорових піснях пояснювався зміст і значення кожного обряду, величалися молодята, їхні батьки. Часом між хорами спалахували словесні поєдинки жартівливого характеру. Між весільними обрядами хори співали народні пісні різного характеру - застольні, баладні, любовні, козацькі, жартівливі, танцювальні та інші, не пов’язані з весіллям. Чоловіки зазвичай виконували віршовані монологи та діалоги.
Мова пісень і розмовних партій багата на символіку, паралелізми, яскраві епітети й порівняння, пестливі слова, персоніфіковані образи предметів природи, тваринного й рослинного світу. Молода, наприклад, порівнювалася із зіркою, ягідкою, ластівкою, сонечком, називалася княгинею, царівною, королівною, панночкою. У піснях звучала й радість з приводу поєднання долі з коханим, і смуток через прощання з дівоцтвом, розлуку з рідними. 
Молодого величали князем, королевичем, соколом, ясним місяцем. 
Весільні пісні численні. Відомий український етнограф і фольклорист П.Чубинський у 1869 - 1870-х роках записав 1943 весільні пісні, але в народі їх, звичайно, набагато більше.
Обов’язковими учасниками весілля були також музики - невеликі оркестри, найчастіше з двох інструментів (скрипка, бубон) чи з трьох (скрип, бубон, кларнет або цимбали). Музики акомпонували хорам, грали до танців, супроводжували весільний поїзд. Весільне дійство поділялося на певні періоди чи акти. 
Підготовка до весілля
 

thumbDSC_2955

Заручини, сватання, саме весілля, покриття, циганщина. коровай, гільце, дівич-вечір
Гільце. У суботу вранці молода зі старшою дружкою скликала дружок і свах вити гільце. Усі сідали за столом і, співаючи узаконених звичаєм пісень, прикрашали заготовленими заздалегідь квітами, пахучим зіллям, стрічками, монетами зрізану гілку плодового або хвойного дерева, а на вершечок прив’язували букетик з колосся. Готове гільце втикали у свіжу хлібину, і воно стояло на столі протягом усього весілля. Таке ж гільце звивали бояри в хаті молодого. Обряд прикрашання гільця символізував звивання нової сім’ї. 
thumbDSC_2961

Літав горностай через сад, 
Та погубив пір’ячко на весь сад 
Позбирайте, дружечки, пір’ячко, 
Зав’ємо Ганнусеньці гіллячко.
Ми в своєї молодої в дружках були, 
Хрещатий барвіночок вирвали, 
Червону калиноньку виламали, 
Таки своїй Ганнусеньці гільце звили

Дівич-вечір - це прощання нареченої з дівоцтвом. У суботу ввечері всі подруги молодої сходилися до її хати. Під троїсті музики вони співали пісень, у яких славили дівочу красу, молодість, привільне життя, висловлювали жаль з приводу розлуки з батьками, родом. У звертанні до матері питали, чи не надокучила їй дочка своїми примхами. Молода посланцем передавала молодому згорнуту й перев’язану стрічками сорочку, яку вона сама пошила й вишила. Цю сорочку молодий мав одягти на весілля. 
 
Дівич – вечір -
Славний вечір,
Та рано, рано.
Дівич – вечір -
Славний вечір
Та ранесенько.
На три стіни кам’янії
Та рано, рано.
На четвертій золотії
Та ранесенько.
Звила гніздечко
Пташечка з шовку
Та рано, рано.
З білого шовку,
З зеленого льонку,
Та ранесенько.
Вивела діток, одноліток
Та рано, рано.
Вивела діток, одноліток
Та ранесенько.
Перше дитятко – молодий Іванко
Та рано, рано
Перше дитятко – молодий Іванко
Та рано-рано.
Друге дитятко-Молода Ганнуся
Та ранесенько.
В нашому дворі
Гарнії квітки
Та рано, рано.
В нашому дворі
Гарнії квітки
Та ранесенько.
Всім боярам
По квітоньці
Та рано, рано
Всім боярам
По квітоньці
Та ранесенько.
Лиш одному 
Квітки не стало
Нащо йому квітка-
Як Ганнуся дівка
Та ранесенько.
Власне весілля
thumbDSC_2949
 

У неділю вранці молоду готували до шлюбу: брат розплітав і мастив медом косу; дружки прикрашали її стрічками, монетами, вкладали часник (як оберіг від напасті), одягали вінок і вельон (рід фати), вбирали в найкращий одяг. При цьому співали про те, що їхня княгиня дуже гарна, а ще буде й щаслива, славили її нареченого.
Де бояри забарилися / 2р. 
Що по пояс замочилися.
Чи сіно косили, чи хліба просили
Чи в соломі спали,
Миші вуха пооб’їдали

thumbDSC_2964

Приходив молодий зі своєю свитою: бояри, світилки, свашки та просили батьків благословити їх. Батько знімав з божниці ікону Спаса, мати - Богородиці; тричі хрестили ними шлюбну пару, приговорюючи: «Бог благословляє і я благословляю на щастя, на здоров’я, на довгі роки»
Грайте, музики, грайте, голос подавайте
Нехай теща чує - обідать готує.
Пустіть, свате, в хату,
Нас тут небагато.
Тільки свашки та світилки -
Вся наша родина.
Боярине - серце, скупи наше гільце.
Як не будеш іскупляти,
Не будем боярином звати.
Було б тобі у бояри не йти,
Було б тобі на роботу йти.
Грошей заробляти, наше гільце викупляти.
Дружечки-паняночки,
Ставайте на лавочки,
Давайте дорогу князеві молодому.
Брат з качалкою сидить на місці, де повинен сидіти молодий – біля молодої. А тому наречений повинен викупити у брата це місце. Починається жартівлива словесна перепалка. На допомогу приходять дружки.
Братику, не лякайся,
Братику, постарайся,
Не продай сестрицю за руб, за чотири
Проси золотого у князя молодого.
Ми думали зять багатий,
А він скупуватий,
Сім день молотив - три копійки заробив
До купи складає - в брата місце викупає.
Подивися в кишеню - дістань грошей жменю
Посип на тарілку за хорошу дівку.
Сестричка пришиває до головного убору молодого вінець – кільце обтягнуте різнокольоровими нитками, що символізує яскравий і єдиний шлюб.
А швачка маленька, 
в неї ручка біленька 
Не жаль її дати 
вінець пришивати.
Сестричка: 
Зятю мій коханий, 
Ти ж мені не поганий. 
Ти ж мою сестру любиш, 
Ти ж мені стрічку купиш.. 
Як не стрічку то косники 
Чи червоні черевики.
Дружки:
Сідайте, бояри з свашками за столи. 
Вже тарілочки ромашками зацвіли. 
Коровай наш посміхається, як весна, 
Пригощайтесь, гості милії, ісповна
Їжте, бояри, кашу,
Бо ця каша - наша
Як ми гречку в’язали, 
Ви в холодочку лежали
Бояри:
Сидять дружки у куточку, 
Як безхвості квочки. 
Не дівчата - поторочі 
Шкірять зуби, луплять очі.
Дружки:
Старший боярин косий,
А другий безносий,
А третій без вуха,
Та й той пісню слуха.  
Чого, свашки, не співаєте?
Чи ви з риби зуби маєте?
Боїтеся заспівати,
Криві зуби показати!
Свашки:
Наші дружки маленькі, 
наче жабки рябеньки 
По столу скакають, 
свашечок лякають.
Бояри:
Подай мати лампу
Заглянуть під лавку
Чи нема калюжі, 
де сиділи дружки.
Дружки:
Староста, наш дядьку / 2р.
Давай нам порядку,
Виведи нас з хати 
Музик повидати,
Бо музики гарно грають 
Нас дружечок викликають.

Хай кохання вас єднає / 2р. 
Жити помагає.
Щастя й долі вам бажаєм, 
На весіллі погуляєм.
 

thumbDSC_2964

Останнє оновлення (Вівторок, 25 травня 2010 14:00)

 

Останні новини

Найбільш переглянуті

Який предмет вам більше подобається?