Статистика
Користувачі : 3
Зміст : 1371
Посилання : 8
Переглянути хіти змісту : 1276686
Gerb.jpg
Лічильник
Яндекс.Метрика
Rambler's Top100
HomeСвітом править кохання ► Брик К. 10 кл.

Брик К. 10 кл.

Історія одного кохання…
Для письменників кохання, наче світло в кінці тунелю: без нього життя перетворюється на темряву та вічні пошуки себе. Саме кохання, взаємне чи нерозділене, тонкою, але помітною лінією проходить майже через усю творчість багатьох прозаїків та поетів.
                Я дослiджувала особисте життя Лесi Українки. її доля виявилась складною й сповненою вiдчаю. Лесi Українцi довелося пережити всю гiркоту почуттiв, години розпачу та розлуку з коханою людиною.                                                                                                                                                                                                              
Чи варто кохати? Чи дає це почуття щось взамін витраченій енергії, емоціям? Чи тільки забирає?
"Твої листи завжди пахнуть зов`ялими трояндами,
ти, мій бідний, зів`ялий квіте!"           
     У житті Лесі Українки велику та магічну роль вiдiграв Крим,який подарував надію на сцілення і палке кохання. Влітку в Ялті Леся Українка познайомилася з Сергієм Костянтиновичем Мержинським. Між ним і Лесею Українкою зав`язалася щира й близька дружба, яка перетворилась у кохання.
     Мержинський –мрійник він мало знав життя, і тим тяжче для нього були його грубі помилки. Будучи найбільш зворушливим і ніжним товаришем, він до себе викликав гаряче дружнє ставлення, але однак завжди почував себе самотнім .Тільки останні роки короткого життя Сергія Костянтиновича були осяяні світлом прекрасної дружби і ніжного піклування друга-поета- Лесі Українки. Їх почуття були щирi й вiдкритi, вони присв’ячували вiршi один-одному.
    Та не довго радiли вони тому щастю, Мержинського спіткало велике горе. Давня хвороба легенів нагадала про себе з небувалою силою. Він жив у своїх родичів у Мінську. Ще весною, коли Леся була в Мінську, викликали лікаря, який нічого втішного не сказав. Пожурились обоє, посумували, покладаючи надії на щедре літо і цілюще південне море. З наближенням зими Мержинському все дедалі гіршало…
     На початку січня 1901 року Леся знов поїхала до Мінська. Але цього разу поїхала не провідувати, а доглядати хворого. Слабке тіло Мержинського мало сильний дух та палко любляче серце. В критичну годину навіть, батько й мати, теж стали на бік Лесі: писали їй до Мінська, радили, як доглядати хворого, зверталися до києвських лікарів за консультацією для Мержинського.
     Сили Мержинського з кожним днем згасали. Майже два з половиною місяці Леся відважно боролася за життя свого коханого. Та рятунку не було- він помер у неї на руках.
‘’Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і
згубимось обоє помалу,вдалині. А на тім місці,
де ми були в житті, нехай троянди в`януть, в`януть і пахнуть,
як твої любі листи, мій друже… ‘’
 
     Леся не любила показувати перед людьми своє особисте горе. Не несла своїх жалів ні друзям, ні рідним, намагалася сховати їх у собі. Тільки білі листочки паперу чули сумний і змучений шепіт її спраглих вуст.
‘’Уста говорять: "Він навік загинув!"
А серце каже: "Ні, він не покинув!"
Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?
Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,
Тут в глибині і б`ється враз зі мною:
"Я тут, я завжди тут, я все з тобою!"
 
     Довго не заживала глибока рана на палкім серці Лесі Українки, і не раз сумні мотиви вривалися в її поезію. Надмірне напруження, нервове й фізичне, надзвичайна перевтома дали свої тяжкі наслідки- вона знов захворіла.Треба було знов лікуватися. Знов госпітальний режим і бездіяльність.                                                                              Подiбного кохання в життi Лесi Українки бiльше  не було. Тi почуття, що пережила письменниця тодi -  бiльше не переживала нiколи.
 
    Життя завжди складне, суперечливе, сповнене як болю, смутку, так і веселощів, сміху. Є сльози горя, але є і сльози радості.І тільки кохання дозволяє відчути неповторність миті, любовні переживання виливаються на папір, віддзеркалюючи життя таким, яким воно є насправді. Кохання не зламало долі Лесi Українки, а збагатило емоціями, досвідом, –її і духовний світ літературних героїв.

Останнє оновлення (Четвер, 22 квітня 2010 11:50)

 

Останні новини

Найбільш переглянуті

Який предмет вам більше подобається?