Статистика
Користувачі : 3
Зміст : 1473
Посилання : 8
Переглянути хіти змісту : 1408265
LevBobr.jpg
Лічильник
Яндекс.Метрика
Rambler's Top100
HomeНаша гордість ► НА ЮРОВУ ГОРУ - ПО ЛЕГЕНДИ

НА ЮРОВУ ГОРУ - ПО ЛЕГЕНДИ

Про похід п’ятикласників на Юрову гору було оголошено заздалегідь. Чути про неї - ми чули, а от бачити біля Сміли гору - не бачили! Продивилися книжки, залізли в Інтернет - і ось що вдалося дізнатися…

 

urovaУ стародавні час гирло Тясмина було. Тясмин впадав у Дніпро десь за 3 км. від Юрової гори. У 1190 році йдучи на лови по Дніпру Святослав із Рюриком минули Юрову гору і через 3 кілометри допливли до гирла Тясмина (район теперішньої Паланки).

Ми довгенько помучилися, щоб знайти відповідь на питання: на честь якого Юрія названо нашу гору? Частина дослідників вважають, що назва гори походить від праукраїнського слова «ЮР» із значенням «торг», «вир». Але нам більше подобається легенда про дітей князя Кулдюра: Юрія, Мотрону та Домну, які, начебто, тут мали будинок чи навіть замок: дерев'яний, укріплений земляними валами і ровами. Одного разу пішов Юрій з військом у похід проти половців по Дніпру. І побив їх. А щоб перевірити пильність родичів, звелів війську перевдягнутися в одяг чужинців і підплисти до замку. Мотрона наказала стріляти по ворогах. Коли стало відомо, що від власного жарту загинув брат, княжна постриглась у черниці й збудувала Мотронинський монастир в Холодному Яру…

Граф-археолог О.О.Бобринський теж дотримувався цієї версії, бо писав у своїх працях: «Ліс, що вкриває більшу частину Юрової гори, чимось нагадує прадавній парк. Скрізь можна, помітити сліди алей та стежок, щодо місця знаходження замку, то його вказати неможливо." Згадується і княжна Домна, яка у ХП-ХІІІ столітті  звеліла насипати Смілянську греблю.

 

Що ж, йдемо у похід! Довго йдемо! Дуже довго... Нарешті на горизонті бачимо непримітний пагорб, вкритий лісом, зовсім не схожий на гору!!!

Підніжжя засіяно злаками. Наш ланцюжок ніби ріже простір по сліду від комбайнових коліс. Десь ззаду доноситься: «Діти, пам’ятаєте, ми писали диктант про хліб? Оце він так росте. Колосся дозріє - зберуть врожай…» і далі бу-бу-бу… Наче ми маленькі! Хоч і міські жителі, а знаємо, що хліб не буханцями росте на полі. А колосся дійсно схоже на зелене море! Цікаво, а ці прогалини не інопланетяни залишили? От було б прикольно самим витоптати якийсь смайлик…

Вимірюємо висоту гори нівеліром, який узяли із собою. Вийшло 10 - 11 метрів. Хіба це гора? Чимчикуємо до самої верхівки і зазираємо у довідник: 206,3 м над рівнем моря. Вражає! І Сміла звідси - як на долоні! Ух ти! Покровський храм виблискує куполами, а хтось угледів свій будинок! Ух ти!

ТАКИ ГОРА!!! Таки краса! Варто було сюди прийти хоч раз. Переповідаємо легенди, проводимо вікторину про лікарські рослини, з’їдаємо бутерброди і збираємось додому.

Це ж скільки ми за день подолали кілометрів? Страшно сказати. От і в нас, схоже, з’явилася своя маленька легенда…

Гімназисти, учасники походу

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Останні новини

Найбільш переглянуті

Форма входу



Який предмет вам більше подобається?