І знову весна –

зелена, квітуча, завжди осяйна.

Великий Кобзар народився в ці дні,

Щоб віршами шану віддати рідні.

Ми з вами  і є нащадками великого поета, художника, людини,яка вболівала за свій народ. Сьогодні , як ніколи, слово Тараса звучить пророче. А з вуст маленьких гімназистів  звучить на весь світ. Голосисті , артистичні, в українських вишиванках наші діти своїм словом прикрашають сьогодення. Слухаєш і дивуєшся як вони відчувають і розуміють Тарасову поезію. Кожне слово, як зернина, що падає в родючу нашу українську землю. А вже там проростає колосистим і золотистим житом, що є символом життя.

Заступник директора з НВР

З.В.Яцюк