Статистика
Користувачі : 3
Зміст : 1520
Посилання : 8
Переглянути хіти змісту : 1601060
Gerb.jpg
Лічильник
Яндекс.Метрика
Rambler's Top100
HomeНаша гордість ► ПО ІНШИЙ БІК ПАРТИ

ПО ІНШИЙ БІК ПАРТИ

karina2Науково це називається «педагогічна практика», але до того, як переді мною знову відчинилися двері улюбленої школи, я не могла і уявити, скільки позитивного досвіду і щемливих спогадів стоїть за цими словами.

У Черкаському Національному Університеті я здобуваю спеціальність перекладача двох іноземних мов із правом викладання. Я ніколи не мріяла про професію вчителя, і може бути, я ніколи ним і не стану, але в одному я точно переконана – педагогічна практика перевернула усю мою свідомість.

Заходячи у класи, які все ще зберігають пам’ять про моє шкільне дитинство тут, у стінах гімназії, у серці я відчувала легкий щем. Щем від того, що я тепер стоятиму по ту сторону парти і вчитиму англійської дітей, які навіть і не здогадуються, що 4 роки назад, я так само, як і вони, сиділа за цими партами. Я зрозуміла, що вчитель – це професія, яка завжди знаходиться на межі постійної сліпої закоханості у свою справу і неймовірної втоми в кінці робочого дня. На межі безрозсудної залежності від щасливих очей, які радіють уроку з тобою і несправедливістю, що у добі лише 24 години.

Віра Борисівна не була керівником моєї практики – назвати її такими сухими словами – не повертається язик. Віра Борисівна стала моїм наставником і натхненницею. Важко уявити, як швидко «інфекція» любові до роботи, яку ти робиш кожного дня, передається від вчителя до… тепер новоспеченого вчителя.  Я неймовірно вдячна їй за безцінний досвід, про який не пишуть в книжках з «Методики викладання», не розказують на лекціях з педагогіки і, про який навряд чи говорили великі Макаренко чи Песталоцці.

Мені пощастило займатися із найслухнянішими гімназистами, і я дякую своєму 6-А, 8-А і 9-А класам за їхні усмішки і радісні очі, які надихали на креативну і плідну роботу.

Я вдячна за кожен ніжний погляд і теплі обійми моїх вчителів, які зустрічали мене в коридорах рідної школи. За ваше небайдуже «Як твої справи?...», і ще таке незвичне «Доброго ранку, колеги!».

І, безперечно, я дякую Олені Олегівні за те, що радо прийняла мене до шкільної гімназійної родини, і дозволила випробувати свої сили у нелегкій професії, під назвою Вчитель…

Наостанок, я хочу звернутися до кожного учня, який читатиме ці рядки: поважайте своїх вчителів, бо вони у нас, в нашій гімназії, найкращі! І цінуйте час, проведений в стінах школи – він, найдорожчий, безповоротно тікає з-під наших ніг…

 

karina

Останнє оновлення (П'ятниця, 26 лютого 2016 15:08)

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Останні новини

Найбільш переглянуті

Форма входу



Який предмет вам більше подобається?