Статистика
Користувачі : 3
Зміст : 1287
Посилання : 8
Переглянути хіти змісту : 1171960
Senator.jpg
Лічильник
Яндекс.Метрика
Rambler's Top100
HomeПро гімназіюМузей ► До 200-річчя О.О.Бобринського

До 200-річчя О.О.Бобринського

У січні 2000 року виповнилося 200 років від дня народження Олексія Олексійовича Бобринського. Його внесок у розбудову нашого міста добре відомий усім. В історію Сміли, усієї історичної Київщини назавжди увійшло ім'я графа-цукрозаводчика, графа-агронома, графа-їнженера.

Тільки в Смілі завдяки його зусиллям збудовані та стали до ладу пивоварний завод (1838), механічний завод (1840), головний рафінадний завод по переробці цукру-піску у рафінад. 1842 року стала до ладу, містечкова Софіївська лікарня. У 1864 році відкрито церковно-парафіяльну школу при рафінадному заводі. Цим самим започатковано народну освіту Смілі.

Діяльність графа не була обмежена лише Київським регіоном, адже він з'являється у нашому краї 1838 року. Директор першої в Російській імперії залізниці, засновник першого на Смілянщині цукрового заводу, фундатор розвитку вітчизняної цукрової промисловості, зусиллями якого Київ став без перебільшення "цукровою столицею світу". Олексію Бобринському належить і проект залізниці, яка з'єднала Київ з Балтою та Одесою. Протяжність залізниці 612 верст. Відкрито її 1865 року.

Чи знаєте ви, що Олексій Бобринський був одним з перших фотографів, чиї знімки удостоєні дипломів на багатьох виставках?
Цікаво, що в лютому 1918 року жителі Сміли дозволили без перешкод виїхати за кордон великій родині Бобринських з двома вагонами особистого майна, їх проводжали зі слізьми на очах.

Пам'ять графа була гідно вшанована. Так, на пожертвування директорів цукрових заводів, великих підприємців, а також киян, смілян, мешканців Смілянськрї волості на розі Безаковської вулиці та Бібіковського (Шевченка) бульвару було відкрито й освячено усім відомий пам'ятник графові в Києві, на меморіальній дошці якого було написано “ГРАФОВІ-ТРУДАРЕВІ”.

Місце для пам'ятника було обрано не випадково. А його син Володимир переказав банкові 1000 російських рублів на утримання пам'ятника. Академік архітектури скульптор Іван Миколайович Шредер створив статую, яка зображувала графа на повний зріст, у тозі на плечах (символ мандрів і подвижництва), що дивився у бік Центральної залізничної станції, спираючись однією ногою на залізничну рейку. У 1899 році пам'ятник реставрували.

Як же склалася доля пам'ятника у XX столітті? Про це свідчать документи Держархіву міста Києва. 12 листопада 1926 року з постаменту зняли барельєф, а статую перевезли до Всеукраїнського історичного музею. Згодом її переплавили на заводі "Арсенал"...

У всі віки люди бездумно розкодували каміння, але неодмінно надходив час його збирати. Гімназисти шанують пам'ять великого роду, збираючи по крихті відомості для шкільного музею.

Останнє оновлення (Вівторок, 08 вересня 2009 12:41)

 

Останні новини

Найбільш переглянуті

Форма входу



Який предмет вам більше подобається?