Статистика
Користувачі : 3
Зміст : 1304
Посилання : 8
Переглянути хіти змісту : 1181850
Gerb.jpg
Лічильник
Яндекс.Метрика
Rambler's Top100
Home

Новини

ТОЛЕРАНТНІСТЬ - ШЛЯХ ДО МИРУ!

tolerantnist1Власноруч зроблені флаєри із закликом бути толерантними наш 10-Б вручив кожному гімназисту, вчителю і навіть директору гімназії у Міжнародний день толерантності. Потім ми вийшли на вулиці міста, де продовжили свою роботу, нагадуючи смілянам, що “толерантність” - означає терпимість. Багато перехожих поставилися до нас привітно і підтримали волонтерську акцію обіцянками бути терпимими до інших, до інакших. Дехто ігнорував наші заклики, поспішаючи, мабуть, у важливих справах.

Останнє оновлення (Вівторок, 06 грудня 2011 16:09)

 

„Дзвоник” запалював зірки

akcent1PR-хід
            Ще вчора наш “Дзвоник” запалював зірки на VII Всеукраїнській Виставці-конкурсі молодіжних видань молоді “Молодіжний акцент” у Запоріжжі. Кожен учасник отримав від нас символічну зірочку, що осяє таланти власника яскравим світлом нових перемог і звершень у журналістській справі. Зірка стала символом нашої цьогорічної піар-кампанії. Вона засяяла всіма веселковими барвами завдяки різнокольоровим світлодіодам і на виставковому стенді “Дзвоника”. Це було дуже красиво й оригінально: хтось підходив просто помилуватися сяйвом, інші цікавилися технічною стороною питання. Отже, спрацювало! Нам вдалося привабити увагу учасників Виставки, а в запасі було ще багато цікавих ідей, щоб здивувати і юнкорів, і пофесійних журналістів, і, зрозуміло, членів журі. Але все по порядку.
 
Висадка десанту. Розвідка боєм
            Місто зустрічало делегації пронизливим зимовим подихом, що не завадило оглянути місце “базування”. Готель сподобався. Харчування - вище всяких похвал. Прогулялися центральною вулицею і площами. Побачили красивий сучасний костел, архітектурно-художній комплекс на честь героїв-чорнобильців “Фонтан життя”, погодували з рук голубів, навіть встигли пофотографуватися на фоні ДніпроГЕСу. А далі вже не було часу на відпочинок.

Останнє оновлення (Вівторок, 06 грудня 2011 14:34)

 

Щоб не Шипіло і не ЛЯПАло!

ZMI1У День працівників радіо, телебачення та зв’язку юнкори міста зібралися обговорити проблеми сучасних засобів масової інформації. У прес-конференції також узяли участь представники „дорослих” ЗМІ.

Розпочав розмову старійшина смілянської журналістики Іван Горшанов, який більше 20 років очолював міську Спілку журналістів. Від нього ми дізналися про історію газетних видань, теле- і радіомовлення в нашому місті.

Директор редакції смілянського радіо Анатолій Самарський розповів багато журналістських байок, одна з яких пролунала як притча про любов до рідної мови. Ми всі погодилися, що слово „капелюх” звучить мелодійніше, ніж коли „Шипить, а потім ЛЯПАє”. Анатолій Сергійович закликав юнкорів не засмічувати українську мову, а плекати й оберігати її.

Нам сподобалася думка власкора обласної газети „Нова доба” Олександра Вівчарика про те, що хоч журналіст, як і будь-яка людина, на 90 % складається з води, не повинен бути „вертикальною калюжею”, коли треба відстоювати свою точку зору.

Професіонали ділилися з нами своїм досвідом, а ми буквально „закидали” їх запитаннями.

Наприкінці вони визначили серед юнкорів авторів найдотепніших запитань, серед яких опинилася і я, тож отримала у подарунок символічний мікрофон-троянду.

ZMI2 ZMI3

Ірина Осипенко, 9 клас

 

Тут народжується ефір

efir2«Тут народжується ефір», - перша трепетна думка у коридорі Черкаської обласної державної телерадіокомпанії «Рось».

Телестудія, операторська, монтажна, гримерна, двері із написом «Тихо. Йде запис» - і ми розчиняємося в атмосфері напруженої творчої роботи!

Екскурсію проводить перша заступниця генерального директора Валентина Душок. Починає з далеких 90-х, більшість із нас тоді ще не народилися... За 20 років «Рось» стала найпотужнішим ЗМІ на Черкащині. Штат невеликий, усього 190 чоловік, але компанія забезпечує цілодобове мовлення, близько 40% часу транслюється власний інформаційний продукт. Глядацька аудиторія - більше  мільйона осіб.

Нам надали можливість зайти до кожного кабінету, побачити співробітників у ропал робочого дня, поспілкуватися з ними... Що там казати, ми навіть встигли посидіти у кріслі ведучого інформаційного випуску новин ЧСН. В одній із студій якраз йшла підготовка до прямого ефіру, тож ми побували «за кулісами» телебачення...

Цікаво було поспілкуватись із журналістами «Росі». Кожен створює власну телепрограму, жанри найрізноманітніші: інформаційно-аналітичні,  науково-просвітницькі, культурно-мистецькі,  розважальні, дитячі. Кожному доводиться самостійно збирати інформацію, обробляти і вести в ефірі чи працювати дикторами - цим відрізняється обласна телерадіокомпанія від центральних. Робимо висновок: одноманітність журналістам не загрожує!

На «Росі» створюють ще й радіопрограми. Ми дізнались, що найважчим є етап обробки зібраної інформації. Щоб звичайний, сказаний людиною текст набув радіоформату, його потрібно «почистити від бруду», витерти всі довгі паузи, зайві звуки («еее...» чи «кхм....»), речення, що не відповідають змісту. Лише після цієї кропіткої роботи ми маємо змогу почути з динаміків чисту мову, ніби «під лінієчку».

Нам трапилася ціла кімната «засипана» касетами із приклеєними назвами ефірів. Тут порядкують дві привітні жінки, які стежать за впорядкуванням архівів і пам'ятають місце кожної з касет. На противагу останнім показують свої теперішні об'єкти роботи - одна тека на робочому столі персонального комп'ютера. Кажуть, що було незвично прилаштовуватися до сучасної техніки, та це значно полегшило їхню роботу. Подвійним натисканням вказівного пальця можна знайти будь-яку телепрограму замість того, щоб перекладати цілу купу касет.

В операторській нам натякнули, що в їхній спеціалізації досить важко відшукати дівчат. Це пояснюється, насамперед, тим, що потрібно мати достатню фізичну силу, адже професійна камера важить 25 кг. Також ми дізналися, що саме з «Росі» починали свій шлях багато відомих операторів, які за-раз працюють на «1+1», «ІНТЕРі», «Новому каналі».

Зазирнули ми і в “святая - святих” телевізійників - гримерці. Тут усіх перетворюють на красунь і красенів, тож ми не змарнували нагоди поцікавитись, чи є шанс стати «зірками» у людей звичайної зовнішності? Почули, що «зірками» журналістів робить харизма, а не гарненьке личко. Із вдячністю занотували поради професійного стиліста-гримера: білий на камеру додає 5 - 7 кг, не одягати картатого, не підводити нижні вії ...

Вже на виході несподівано зустріли легенду обласного телебачення Катерину Таран. Вона стояла у витоків «Росі», була першою журналісткою, яка реалізувала свій авторський проект. Зустріч із нею перетворилася в імпровізований майстер-клас, адже кожна її репліка була настановою майбутнім журналістам.

Пані Катерина радила читати багато книжок, бо саме вони розвивають особистість, дала поради, як правильно брати інтерв'ю, як знайти свою тему. Вона ж відкрила нам секрет журналістського успіху: любов до професії та віра в неї.

Наостанок жінка-легенда «Росі» подарувала юним кореспондентам власну книгу «Веселка над калюжами» і побажала завжди любити своє життя і йти до мети за будь-яких обставин.

 

efir1

Юлія Громило, 11-Б клас

 

Стабільність і безпека - гарантія майбутнього України

poltava2Європейська комісія проголосила 2011 рік “Європейським роком волонтерської роботи”. В гімназії вона ведеться досить активно, тому ми із задоволенням вирушили на Всеукраїнську науково-практичну учнівську конференцію «Стабільність і безпека - гарантія майбутнього України», яка стартувала під гаслом «Я - корисний для громади» в місті Комсомольськ, що на Полтавщині.

Гімназію представляла дівоча команда: десятикласниця Юліана Соколенко і дев’ятикласниці Дарина Мотузенко та Ірина Тараненко. Очолила делегацію педагог-організатор Валентина Вікторівна Калюжна. Під час конференції ми виступали з презентацією про благодійну діяльність нашого навчального закладу, ділилися своїм досвідом, набиралися чужого, брали участь у тренінгах, соцопитуваннях, захищали проекти, зустрічалися з керівниками міста, адміністраціями благодійних центрів і громадських організацій, побували з екскурсією на Полтавському гірничо-збагачувального комбінату «Ferrexpo». Бачили кар'єр, де видобувають залізну руду. Кажуть, американський Гранд Каньйон втричі глибший, але наша уява додала ГРАНДіозності побаченому, тож ми із задоволенням фотографувалися і на фоні прірви, і на фоні величезної стотонної вантажівки.

Ми дуже задоволені поїздкою, тому що придбали корисний досвід, багато цікавої інформації і безліч яскравих вражень.

 

poltava

Дарина Мотузенко, 9 клас

 
Більше статтей...

Останні новини

Найбільш переглянуті

Форма входу



Який предмет вам більше подобається?